пʼятниця, 26 лютого 2010 р.

ЩЕ ПРО «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ»

!
Як повідомив редакції Віктор Качула, ще 11 січня він подав до Київського районного суду м. Сімферополя на своє київське керівництво, директора ДП “Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України” В. В. Сатаренка два судові позови: про скасування дисциплінарного стягнення та відновлення на роботі.
“З 2000-го я працюю на посаді головного редактора Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети “Кримська світлиця” з місцем перебування редакції у м. Сімферополі, — зазначив у позовній заяві В. Качула. — З 15 січня 2009 року відповідно до Установчого договору, засновниками газети виступають Міністерство культури і туризму України, Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка і трудовий колектив “Об’єднаної редакції газети “Кримська світлиця”, який я як головний редактор, представляю.
З грудня 2006 року я перебуваю у трудових відносинах як головний редактор з ДП “Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України”, яке є державним підприємством Міністерства культури і туризму України, у відділі кадрів якого моя трудова книжка і трудові книжки всіх співробітників “Об’єднаної редакції газети “Кримська світлиця”.
За весь час роботи жодного дисциплінарного стягнення я не мав. За свою 25-річну журналістську роботу мав численні заохочення, зокрема, Почесні грамоти Президента України, Представництва Президента України в Криму, маю звання Заслужений журналіст України.
28 грудня 2009 року факсом я отримав з м. Києва наказ за підписом В. В. Сатаренка № 142 від 28.12. 2009 р. про накладення на мене дисциплінарного стягнення — догани. В мотивувальній частині наказу вказано: “Протягом тривалого часу головним редактором газети “Кримська світлиця” систематично не виконувалися вимоги наказів та розпоряджень Міністерства культури і туризму України і ДП “Газетно-журнальне видавництво”. Роз’яснення, що були надані адміністрації видавництва, не пояснюють дійсні причини неналежного виконання керівних розпоряджень”.
Це не відповідає дійсності. Ніяких наказів, розпоряджень, які б я не виконував, не було, окрім відстоювання інтересів газети і моїх настійних пропозицій стосовно збереження колективу редакції.
На порушення ст. 149 Кодексу законів України про працю від мене не було витребувано письмове пояснення перед накладенням вказаного дисциплінарного стягнення. З оригіналом наказу про накладення стягнення під розписку я ознайомлений не був.
Серед підстав у наказі про стягнення вказані службові записки головного бухгалтера, головного економіста, заступника директора ДП ГЖВ, з якими мене теж не ознайомили. А 29 грудня 2009 року, також факсом, я отримав наказ за № 143 про моє звільнення з посади.
Оскільки дисциплінарне стягнення зроблене з грубим порушенням чинного законодавства, а за своєю суттю є формальним приводом для наступного звільнення, на підставі ст. 148, 149, 150, 231, 233 Кодексу законів України про працю прошу визнати незаконним та відмінити наказ № 142 від 28 грудня 2009 р. про накладення на мене дисциплінарного стягнення у виді догани”.

* * *
“Наказом № 143 від 29 грудня 2009 року за підписом Сатаренка В. В. та погодженим з Міністром культури і туризму Вовкуном В. В., який було надіслано факсом, мене було звільнено із займаної посади головного редактора Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети “Кримська світлиця” на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України “за систематичні порушення вимог наказів та розпоряджень Міністерства культури і туризму України, ДП “Газетно-журнальне видавництво” без поважних причин, неналежне виконання службових обовязків”, — зазначено у другій позовній заяві В. Качули.
Звільнення мене із вказаних підстав вважаю незаконним, тому що:
1. Ніяких, а тим більше систематичних порушень своїх обов’язків, наказів і розпоряджень Міністерства культури і туризму України і ДП “Газетно-журнальне видавництво”, а також правил внутрішнього трудового розпорядку не допускав.
2. Заходи дисциплінарного чи громадського стягнення раніше до мене не застосовувалися, окрім виданого спеціально для звільнення 28 грудня 2009 р. наказу про оголошення догани.
3. Попередньо про звільнення мені не було повідомлено.
4. Крім того, моє звільнення не було погоджене з двома із трьох співзасновників газети — трудовим колективом “Об’єднаної редакції газети “Кримська світлиця”, який я представляю та за дорученням якого підписав Установчий договір у січні 2009 року між Міністерством культури і туризму України, та Всеукраїнським товариством “Просвіта” ім. Т. Шевченка.
Згідно зі ст. 2, 5, 233, 235 Кодексу законів про працю України та част. 1 ст. 367 Цивільно-процесуального Кодексу України прошу:
1) поновити мене на посаді головного редактора Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети “Кримська світлиця”;
2) стягнути з ДП “Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України” на мою користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням”.
Віктор Качула
м. Сімферополь, 11 січня 2010 р.

* * *
17 лютого 2010 року о 10.30 в Київському районному суді м. Сімферополя мало відбутися попереднє судове слухання справи за фактом незаконного звільнення з посади головного редактора газети “Кримська світлиця” Віктора КАЧУЛИ.
Суд ухвалив цивільну справу за позовом Віктора КАЧУЛИ до директора ДП “Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури і туризму України” В. САТАРЕНКА про скасування догани та поновлення його на роботі і призначив до розгляду в судовому засіданні на 29 березня 2010 року о 15.00 за тією самою адресою.
http://slovoprosvity.org/2010/02/25/ще-про-«кримську-світлицю»/

Немає коментарів:

Дописати коментар