Тепер і "Слово Просвіти" стурбоване ситуацією із "Кримською світлицею"

У київській газеті від 18 лютого надруковано три матеріали.

ПОВЕРНІТЬ НАМ «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ»

Світлана ДОРОШЕНКО,
відповідальний секретар,
заступник голови Севастопольського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка

Кожне слово “Кримської світлиці” для мене як ковток свіжого повітря в задушливій атмосфері шовіністичного Севастополя. Газета порушує гострі питання, болючі проблеми, але вміє робити це так, що читач бачить світло в кінці тунелю.

Очевидно, газета своїм патріотизмом та незалежним характером не влаштовує київських чиновників. Я звернулась до п. міністра В. Вовкуна із закликом не знищувати українську патріотичну газету, яка завдяки стійкості, мужності й високій професійності творчого колективу, очолюваного В. Качулою, протистоїть дезінформації, українофобії, імперській пропаганді проросійськи налаштованих кримських засобів масової інформації, поновити В. Качулу на посаді головного редактора та відновити фінансування газети. Відповіді на моє звернення досі не надійшло. А 30 січня ц.р. я отримала “Кримську світлицю” — витвір видавничої ради під головуванням А. Сєрикова (м. Київ). Головним редактором призначено Л. Пилунського. Незвичний формат, глянцевий папір, приглушений тон висловлювань та занадто яскраві ілюстрації — все чуже і немиле. Не знаю людей, які увійшли до видавничої ради нової газети. Можливо, це високопрофесійні фахівці. Але їхній моральний рівень викликає великі сумніви. По-перше, потрібно пожити в Криму, щоб робити якісь політико-суспільні висновки, а по-друге, порядні люди не посягатимуть на чужу інтелектуальну власність, віднімаючи в колег засіб до існування.

“Кримська світлиця”, заснована 31 грудня 1992 року, належить трудовому колективові підприємства “Об’єднана редакція газети “Кримська світлиця”, і дотації на її видання з державного бюджету через Міністерство культури і туризму не означають, що газета перейшла в стовідсоткову власність Міністерства. Очевидно, що видавнича рада діяла за вказівкою високого керівництва, але у кожної людини завжди є вибір. Сумління й журналістська етика мали б підказати, як діяти в таких ситуаціях.

Хто заважає міністрові Вовкуну і його однодумцям створити нову українську газету в Криму й завоювати симпатії читачів? Але пан міністр пішов іншим шляхом. Він захопив колективне майно й інтелектуальну багаторічну працю колективу, скористався його творчим набутком, не замислюючись над моральними наслідками цього кроку.

Право людей на вільний вибір джерела інформації, як і права трудового колективу “Кримської світлиці”, брутально розтоптано. Нині читачам накидають блідий, безбарвний, немічний покруч, витворений слухняними чиновниками в Києві. Вимагаю від міністра п. Вовкуна: поверніть мені справжню “Кримську світлицю”, поверніть читачам їхню душевну втіху, ту “Кримську світлицю”, до якої впродовж десятків років не було жодного зауваження, поверніть газету її творцям і власникам — “Об’єднаній редакції газети “Кримська світлиця”.
Те, що відбувається навколо української преси в Криму, на жаль, непоодинокий випадок. З початку 2009 року п. Вовкун призупинив фінансування “Дзвону Севастополя”, того ж таки року влада намагалася закрити газету “Флот України”, а тепер накинуто зашморг чиновницького свавілля на “Кримську світлицю”. І це в Криму, де українське слово протистоїть шаленому натискові російського шовінізму та українофобії, а тому потребує всебічної державної підтримки. Отже, йде наступ на свободу слова в Україні.

Інформую Президента України Віктора Ющенка, народних депутатів — патріотів України про те, що п. Вовкун ще торік почав наступ не тільки на українське слово, а й на українські історичні символи: пам’ятник П. Сагайдачному в Севастополі. Не маючи до нього жодного стосунку, не вивчивши думки місцевих українців-патріотів, він у промовах говорив про його знесення. Чи може обіймати таку високу посаду п. Вовкун?

Поверніть “Кримську світлицю” читачам і трудовому колективу!

http://slovoprosvity.org/2010/02/18/поверніть-нам-«кримську-світлицю»/

ОНОВЛЕННЯ ЧИ ВМИРАННЯ?
http://slovoprosvity.org/2010/02/18/оновлення-чи-вмирання/

ДІАЛОГ У СВІТЛИЦІ ПРО «СВІТЛИЦЮ»
http://slovoprosvity.org/2010/02/18/діалог-у-світлиці-про-«світлицю»/