.
ПРО СЛОВА
Ось слова, прості і пишні,
Всякі — кручені й прямі,
Горді й ниці, святі й грішні —
Ось слова — зажинок мій.
Серп в руці — а втяти страшно:
Колос й кукіль — все ж впаде.
Тут не вкосишся замашно,
Треба — вибрати святе,
Те просте, що хлібом стане,
Влучне те, що користь дасть,
Горде — що як стяг над нами,
І пряме, що не продасть.
Хто там строчить з-поза вуха
В сто газет мільйон рядків?
Нащо людям та макуха
Зі словесних остюків?
Що в снопи зіжнеш, пов`яжеш —
Буде з того й хліб такий.
Тільки хто ж спасибі скаже
За погані глевтяки?
Людям треба — паляниці,
Лиш по хлібу скажуть — свій!
Ось слова — прості і пишні,
Горді й ниці, святі й грішні —
Ось слова — зажинок мій...
Віктор КАЧУЛА,
1983 рік, факультет журналістики Київського держуніверситету.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Ось із якого коріння проростала справжня "Кримська світлиця"!
ВідповістиВидалитиЦікаво було б почитати студентські твори(або сучасні) нинішнього її редактора.Судячи з того ,яка зараз "Світлиця"- у нього зовсім коріння нема.
концерти пилунського по заявкам для рускоязичной публікі - річ, яка не є вічною чи філософською.
ВідповістиВидалити