вівторок, 30 березня 2010 р.

В. М. Король: «ТОМУ БІБЛІОТЕКУ, ЯКУ Я РАНІШЕ ПЕРЕДАВ У КОРИСТУВАННЯ «КРИМСЬКІЙ СВІТЛИЦІ», Я ЗАБИРАЮ...»

Головному редактору
газети НЕ «Кримська світлиця»
Леоніду Пілунському,
голові партії РУХ в Криму

від постійного передплатника
та шанувальника «Кримської світлиці»,
ветерана-інваліда 2-ї світової війни
Короля Володимира Максимовича

З В Е Р Н Е Н Н Я
Особисто не сприймаю рейдерський метод захвату редакції газети «Кримська світлиця», яка 18 років радувала передплатників не тільки Криму, а й усієї України та поза нею.
«Нова» газета та її передплатники втратили:
- право друкувати без цензури свої матеріали, поезію, спогади, оповідання;
- незаконно звільненого головного редактора Віктора Качулу – досвідчену, шановану людину;
- ліквідацію дитячо-юнацької газети «Джерельце», звільнення її шеф-редактора, відомого поета Данила Кононенка;
- переведення друку газети до Києва, звільнення кваліфікованих співпрацівників газети;
- право на свободу слова, бо вивели з-під критики голову партії БЮТ, екс-прем’єра Ю. Тимошенко напередодні виборів Президента України та враховуючи майбутні вибори (для цього й був зроблений переворот);
- діти шкіл, гімназій, вишів – право на участь в постійних конкурсах: на кращу поезію та оповідання, пісню, знання державної мови, історії рідного краю і т. ін.; отримання винагород: музичних інструментів, комп’ютерів. Дитяча творчість всеукраїнських конкурсів була переднім краєм боротьби за Україну, її мову, культуру, мистецтво, а не була ареною боротьби за владу. Організаторами всіх конкурсів була «Кримська світлиця».
Як для мене, «Кримська світлиця» була життєутверджуючим ковтком свіжого повітря, щирих, правдивих історичних досліджень науковців-істориків, які проживають і творять в нашому Криму. Навіть у важкі періоди безгрошів’я «Кримська світлиця» своєчасно приходила до свого читача, передплатника.
Не відчув нічого світлого в нинішній «Кримській світлиці», хіба що постійну «передовицю» головного редактора – взявши за взірець газету «Правда». Та ще телепрограму на цілу сторінку, нікому не потрібну, бо до передплатника газета приходить тоді, коли закінчується останній день програми.
Думаю, що малюнками, фарбами газета нікого не здивує.
Тому бібліотеку, яку я раніше передав у користування «Кримській світлиці», я забираю та передаю у власність Українській гімназії. Там вона більше користі принесе. Прошу Вас зберегти бібліотеку в цілості.

В. М. КОРОЛЬ.
29. 03. 2010 р.
м. Сімферополь.



З архіву "Кримської світлиці"

"КНИГА – ДУХОВНИЙ МІСТОК ДО ДЕРЖАВИ", -
так вважає сімферополець В. М. Король, який зробив цього тижня справді "королівський" подарунок для "Кримської світлиці" (а значить, і для усіх її читачів), передавши до редакційної читальні добру половину своєї унікальної українознавчої бібліотеки.
Наш читач Володимир Максимович Король в Криму мешкає недавно – переїхав сюди з Кіровограда. Ми вже розповідали про його нелегку долю сина "ворога народу". Але це було лише продовженням, а не початком нашої дружби, яка зав’язалася одразу ж після знайомства.
У себе, в Кіровограді, Володимир Максимович разом з однодумцями мали за "штаб-квартиру" редакцію місцевої газети демократичного спрямування "Народне слово", редактор якої Валерій Павлович М’ятович запропонував до їхніх послуг редакційну приймальню.
Тут, при газеті, створювалися і демократична ветеранська організація "За державність і злагоду в Україні", і Товариство політв’язнів та репресованих. Тут гуртувалася й релігійна громада УПЦ КП. І все то – заслуга ініціативного центру на чолі з Володимиром Максимовичем, поєднана з доброю волею головного редактора газети – їхнього однодумця.
Відкривши для себе "Кримську світлицю", Володимир Король одразу ж переконався щодо своєї внутрішньої спорідненості з нею. Він бажав би, щоб наш часопис став не лише "творчою лабораторією", а й гостинною світлицею, двері якої відчинені для кожного, кому болить доля своєї держави, хто хоче відчути себе "серед своїх", прагне краще пізнати історію свого народу.
І перший крок для реалізації цього задуму Володимир Максимович здійснив – він подарував "Кримській світлиці" добру половину власної бібліотеки, яку підбирав з великим смаком і наполегливістю. Книги ці мають стати тим об’єднавчим началом, що привабить сюди читачів-однодумців. А це – близько двохсот збірок творів українських письменників, державних діячів, науковців.
Чи можливо ще десь познайомитися з об’ємними томами енциклопедичного характеру, присвяченими голодомору в Україні, або ж заглибитися в документацію науково-практичної конференції, пов’язаної з діяльністю української дивізії СС "Галичина"? Зрозуміло, що перш ніж підтримувати чи критикувати, бажано мати про будь-який історичний факт об’єктивну інформацію максимального обсягу. А чи має її хто-небудь в Криму – особливо з таких складних і суперечних тем?
Твори, присвячені Михайлу Грушевському та його власні, оповіді про гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, "Історія запорозьких козаків" Д. Яворницького, "Історія України" І. Крип’якевича, "Національні символи" А. Сокульського, "Історія галицького стрілецтва" М. Литвина, "Рідні голоси з далекого континенту" – усім цим живим сторінкам нашої історії немає ціни. Серед авторів такі високоавторитетні в Україні письменники, як О. Гончар, М. Коцюбинський, Ю. Мушкетик, Є. Гребінка, О. Кобилянська, М. Стельмах, О. Апанович, М. Слабошпицький, П. Глазовий, П. Мовчан та багато інших.
А ще подарував Володимир Король для "Кримської світлиці" чудовий портрет Тараса Григоровича Шевченка, аби він прикрасив куточок, де розташовуватиметься бібліотека.
– Уявіть собі, як би цікаво можна було проводити тут Шевченківські свята! Для усіх демократичних сил Кіровограда вони завжди були надзвичайною подією, – розповідає Володимир Максимович. – І взагалі нам, українцям, треба якомога більше спілкуватися поміж собою. Особливо це важливо напередодні виборів, щоб ми не "проспали" свого президента.
Я теж, як і багато інших, був свого часу зросійщеним, а повернувся до рідної мови завдяки щирому бажанню і... читанню. Цікава книга – це найкращий підручник для опанування мови. І нізащо не повірю, що це так вже складно – сам вивчив свого часу російську за півтора місяця, поки перед відправкою на фронт нас готували на молодших сержантів. Дуже хотілося б, аби подаровані мною книги допомогли українцям пригадати свою мову, а росіянам – стати ближчими до своєї держави. І мені втішно про це думати...
Втішно і нам думати про те, що попри свій вже солідний вік та виснажливі хвороби, які залишила по собі війна, Володимир Король може скласти приклад будь-якому молодому козакові.
І він ніколи не залишиться "у минулому", бо живе майбутнім.

Тамара СОЛОВЕЙ.
№29 за 18 липня 2003 р.

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 09.03.2010 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8391

УНП: слухання щодо незаконного звільнення головного редактора «Кримської світлиці» переноситься на 5 травня

Судове слухання справи за фактом незаконного звільнення з посади головного редактора газети «Кримська світлиця» Віктора КАЧУЛИ, яке мало відбутися 29 березня в Київському районному суді м. Сімферополя, перенесено на 5 травня. Відповідач — директор «Газетно-журнального видавництва Міністерства культури і туризму України» В. САТАРЕНКО — не з’явився на суд, повідомивши листом, що не має змоги, і попросив перенести дату слухання. Про це повідомила голова Центральної районної організації Української Народної партії м. Сімферополя Тетяна СТЕПЧЕНКОВА.

За її словами, «пан САТАРЕНКО тепер не буде за довіреністю представляти в суді інтереси третьої сторони, якою був визначений у позові вже колишній Міністр культури В. ВОВКУН, котрий підписав наказ на звільнення В. КАЧУЛИ. Міністерство культури з цього приводу також звернулося до суду з листом, в якому у зв’язку зі зміною довіреної особи просить перенести дату слухання». «На думку Віктора КАЧУЛИ, все це, скоріше всього, пов’язане з кадровими змінами у самому Міністерстві культури і туризму, тому за порадою адвоката він також подав до суду клопотання про заміну відповідачів: тепер це будуть безпосередньо Міністерство культури і туризму України і ДП “Газетно-журнальне видавництво Мінкультури України”, а не їхні керівники, які, як бачимо, також не вічні», — зазначила представниця УНП. За її словами, «29 березня заслуженого журналіста України Віктора КАЧУЛУ прийшли підтримати в суді українські патріоти Криму, передплатники «Кримської світлиці».

Тетяна СТЕПЧЕНКОВА нагадала, що «наприкінці минулого року керівництво «Газетно-журнального видавництва Міністерства культури і туризму України» незаконно звільнило головного редактора «Кримської світлиці» Віктора КАЧУЛУ, якого заступник Міністра культури та туризму України М. ЯКОВИНА та директор «Газетно-журнального видавництва Мінкультури» В. САТАРЕНКО через застосування шантажу намагалися примусити «добровільно» написати заяву на звільнення за власним бажанням». «Віктор КАЧУЛА відповів відмовою та подав заяву до суду про скасування догани та поновлення його на посаді головного редактора», — зазначила вона. За її словами, «проти незаконних дій колишнього керівництва Міністерства висловила протест українська громадськість Криму, яка ініціювала створення Комітету по захисту «Кримської світлиці» Віктора КАЧУЛИ».

Прес-служба Кримської організації УНП, 050 2853997

понеділок, 22 березня 2010 р.

ДОПОМОЖІТЬ НАМ ПОВЕРНУТИ НАШУ "Кримську світлицю"!

Жінки незалежного товариства "Прозерок" надіслали копію звернення до тодішньої влади. Ні відповіді, ні тодішньої влади немає. Немає і так потрібної всім газети. Є статті з інших газет, переклади російськомовних книжок нікому не відомих авторів, друкуються календарі з неукраїнськими датами і іменами в газеті з украденим чиновниками і місцевими штрейкбрехерами славним іменем.

ХТО "З’ЇВ" «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ»?

Відкритий лист Українському Урядові,
редактору "Кримської світлиці" панові Пилунському


Хто "з’їв" "Кримську світлицю"? Невже так званий український уряд?
Якщо це так, то у Дереві Життя Українства взагалі, а кримського зокрема, вирубано половину розкішної крони. Бо чого варті партійні газетки, що роздмухують міжусобну ненависть? А от "Кримська світлиця" В. Качули за духом була ідентичною українському характерові: толерантною до опонентів, але, де треба, то і наступальною в ідеології... І таку ми її передплачували на цілий рік. Та "рідні урядовці" порушили нашу угоду й громадянське право на вибір газети та "підсунули" нам картинки й ідею зречення від українства, або поголовне змішування етносів: он, бачте, українець-християнин Каленчук О.П. уже давно перекинувся на іншу віру, назвався Алі Мухамедом, а ви й досі прагнете чогось українського... Спасибі Владиці, що "потішив" нас зворотним переходом мусульман у християнство. Що ж, у кожній нації є люди, які ходять по життю зиґзаґами, а то й, може, уздріли духовні переваги віри іншого етносу. Таке трапляється, та не є визначальним у людських спільнотах. А Ви, пане Пилунський, думаєте інакше? Чи міркуєте (а, може, за Вас розмірковував "український уряд"?), що нашим російськомовним і татарськомовним друзям не треба вчити державну мову? Тому Ваша газета тримовна? Вважаємо це приниженням українських громадян іншого етнічного походження.
Редакторська стаття " Кримської світлиці" у № 6-7 за лютий досить обтічна, але з неї ми зрозуміли, що "старому" нема вороття. Це вже як і що трактувати, як "старе". Попередня "Кримська світлиця" була давня і своїм змістом зібрала відповідних передплатників... Рідні державники-співзасновники змінили папір і дизайн газети — це похвально. Але ж із картинок на суші й під водою, які превалюють над читвом, ми, дорослі передплатники, вже виросли!
У покараній за українськість газеті "Кримська світлиця" ми ще мали хліб насущний для внуків-правнуків: "Джерельце" раз на місяць і Кримчаночку щотижня у кольорі. А якщо "не нагнеш молодий дубок, то до старого дуба не берися" (народна мудрість). Це ж була чи не найкраща дитяча газетка-сіяч, про яку так майстерно дбав Д. Кононенко. А де тепер літературна сторінка цього ж редактора? Звісно, художні твори можна читати й у книжках! Та не часто беремо їх до рук за браком часу, а от у газеті неодмінно почитаємо. Саме тому й вимагаємо повернути нам передплачену нами "Кримську світлицю" та її редактора Віктора Качулу.

З повагою — група львівських передплатників газети "Кримська світлиця":
1. Ярослав Гірник — полковник, голова ЛОВ ВОВ,
2. Любов Романюк — Відмінник охорони здоров’я,
3. Олександра Захарків — доцент ЛОІ ППО,
4. Мирослава Зваричевська — Заслужений учитель України,
5. Володимир Королюк — інженер, учасник Другої світової війни,
6. Євгенія Ямінська — музикознавець,
7. Анастасія Гумницька — Заслужений учитель України,
8. Марта Бретун — голова товариства "Рідна школа"
та ще 21 підпис.

четвер, 18 березня 2010 р.

Дарія П’ятківська: «Я свій біль вам розказала…»

Терноплянка Дарія П’ятківська, донька Іванни Блажкевич, відомої української громадської діячки – висловлює думки і почуття щодо ситуації із «Кримською світлицею»

http://www.mediafire.com/download.php?mih2omjlnae

Навіщо було руйнувати український острів духовності на півострові?

середа, 17 березня 2010 р.

Це кінець. Тепер вже й купувати не буду. Навіщо? Щоб псувати собі настрій?

17-03-2010 22:50, Передплатник, колишній
Помовчіть! Це - Шевченко

Дочекалися. Тепер вже не має жодного сумніву, що те, що вкрало назву нашої Світлички робиться людьми без серця і розуму, робиться не українськими зайдами пройдисвітами, для яких не має нічого святого.

Помовчить! Це Шевченко
Так зветься неподобство, що надруковано на четвертій сторінці похудалого на поганенькому папері, але все ще кольорового, але вже похудалого варіанту колишньої Кримської світлиці за номером 10, що нарешті надійшов до кіосків. Під тією недолугою назвою чомусь надруковано відповідь на минулорічну статтю в Кримській правді "Опасная тарасоманія". На фото самітний Шевченко, біля якого квіти. Чомусь фото, які ви бачете внизу не надрукувала згвальтована Світличка, а надрукувало вороже до українства Кримське ехо. Ніби й не вешталися представники редакції під час покладання квітів... та на відкритті української книгарні біля кінотеатру імені Тараса Шевченка. Вешталися, все фотографували, а результат?
Це кінець. Тепер вже й купувати не буду. Навіщо? Щоб псувати собі настрій? Він і так достатньо зіпсований останніми подіями в країні.
Бог вам усім суддя київські убивці нашої Світлички. Дійде й до вас черга.
http://www2.maidanua.org/news/download_thread.php3?bn=maidan_krym&trs=-1&thread=1268859038

вівторок, 16 березня 2010 р.

УНП: спалення підручників в Сімферополі свідчить про перекоси в кримському освітньому процесі

«Акція спалення підручників новітньої історії України представниками україноненависницьких сил в Сімферополі — це наслідки послідовної роботи Міністерства освіти та науки Криму, яке постійно відстоює викладання радянського варіанту історії України та ігнорує розсекречені архіви СБУ», — вважає голова управи Кримської організації Української Народної партії Микола БОРИСЕНКО. За його словами, «відсутність реакції Міністерства освіти Криму на цю жахливу подію свідчить про мовчазну підтримку акції Міносвітою Криму на чолі з Міністром освіти комуністом В. ЛАВРОВИМ».
«На запитання журналіста нашої газети «Кримське слово» щодо акції, помічник Міністра освіти відповів, що «інформація про спалення підручників в Міністерство не поступала» й тому коментувати відмовився», — зазначив представник УНП.
«Оскільки в учнів виникло бажання знищити підручники, то це ставить під сумнів компетенцію вчителів історії тих шкіл, — вважає Микола БОРИСЕНКО. — Це означає, що Міносвіти України має негайно проінспектувати щколи Ялти, Феодосії, Керчі, Євпаторії, з яких школяри привезли підручники для спалення». За його словами, «інформацію про школи можна отримати в керівника республіканського комітету партії «Київска Русь» Н. ПОЛЯКОВОЇ, яка займалася підготовкою акції, про що повідомив кримський представник ПСПУ Ю. КУРТОЧКИН».
За думкою представника УНП, «Києву вкрай необхідно звернути увагу на відповідність викладання історії в кримських школах, затверджених методичними планами, бо дуже часто деякі політично заангажовані кримські викладачі історії протирічать змісту підручників, затверджених Міністерством освіти та науки України». «Те ж саме, тільки в більшій мірі, стосується й ВНЗ автономії».
Тепер, коли в Міносвіти Криму, завдяки нашому дзвінку, нарешті через три дні «дізналися» про акт спалення підручників в Сімферополі, ми чекаємо реакції на нього з боку Міністра освіти В. ЛАВРОВА, який має захистити освітній процес автономії від втручання в нього політичних партій, зокрема, кримських представництв ПСПУ та партії «Київська Русь», що порушили п. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про освіту» та мають нести за це відповідальність, — сподівається Микола БОРИСЕНКО.

Тетяна Степченкова, прес-служба
Кримської організації УНП, 050 2853997

пʼятниця, 12 березня 2010 р.

Просимо Вас посприяти тому, щоби повернути нам, читачам, ту газету, якої нас позбавили...

Голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України
з питань розслідування випадків втручання органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність ЗМІ
та інших повідомлень про тиск на свободу слова в Україні,
народному депутату України
Едуарду Анатолійовичу ПРУТНІКУ

Ми, давні передплатники „Кримської світлиці”, стривожені зняттям з посади редактора газети Віктора Качули. Не знаючи всіх подробиць справи, можемо оцінювати результативність цього кроку лише на підставі вражень від нової газети в порівнянні з попередньою „Світлицею”.

Колишня „Кримська світлиця” сприяла формуванню високих моральних і духовних якостей, патріотичних почуттів жителів Криму і всієї України. Саме це приваблювало і нас, „материкових” передплатників. Газета приваблювала людей з активною громадянською позицією, які дбали про розбудову Української держави. Недарма ж серед її давніх, відданих читачів був учений зі світовим іменем, професор-історик Ярослав Дашкевич, який нещодавно відійшов у вічність... Він високо цінував „Кримську світлицю” – джерело правдивої інформації про минуле і сучасне суспільно-політичне життя в Криму та усій Україні, про її взаємини з близькими і далекими сусідами.

Нова газета дещо іншого спрямування, вона не задовольняє наші інтелектуальні читацькі запити. Глянцеві фотографії і крейдяний папір не можуть компенсувати потрібну змістовну інформаційну насиченість.

Вважаємо, що читачам Криму і всієї України потрібна така газета, якою була попередня „Кримська світлиця”, і вона надалі мала би виходити у Сімферополі. Адже в Києві є чимало різних видань.

Просимо Вас посприяти тому, щоби повернути нам, читачам, ту газету, якої нас позбавили, і відновити колишній склад редакції.

Степан Вовканич, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України.
Степан Гелей, доктор історичних наук, професор, проректор Львівської комерційної академії.
Роман Пляцко, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. Підстригача НАН України, член Президії НТШ.
Лариса Крушельницька, доктор історичних наук, професор.
Йосиф Петрович, доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою менеджменту і організації Національного університету «Львівська політехніка».
Микола Римар, доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою менеджменту Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола.
Роксолана Зорівчак, доктор філологічних наук, професор, зав. кафедрою перекладознавства і контрастивної лінгвістики Львівського національного університету ім. І. Франка, член Президії НТШ.
Василь Лизанчук, доктор філологічних наук, професор, зав. кафедрою радіомовлення і телебачення Львівського національного університету ім. І. Франка.
Олександра Сербенська, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету ім. І. Франка.
Іван Крупський, доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка.

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 09.03.2010 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8388

середа, 10 березня 2010 р.

Ахтем АЛІЄВ: "Цінували газету за справжній український дух"

Давній читач «Кримської світлиці» Ахтем АЛІЄВ із с. Красногвардійського (Совєтський район в Криму) поділився своїми враженнями про стару-нову газету. Ахтем-ага переконаний, що присутність кримськотатарських анонсів у «Світлиці» навряд чи додасть їй читачів із середовища кримських татар, бо вони цінували газету зовсім за інше, зокрема, за справжній український дух, який нині, на жаль, втрачений...
http://www.mediafire.com/?jdqznunmmlv

середа, 3 березня 2010 р.

Газета «Крымская светлица» снова остановила свои выпуски

03.03.10 16:42

Симферополь, Март 03 (Новый Регион, Евгений Андреев) – Злоключения теперь уже новой версии украиноязычной газеты «Крымская светлица» продолжаются.

В газетные киоски уже не пришло два пятничных выпуска, и все новации нового главреда, крымского депутата от фракции «Рух-Курултай» Леонида Пилунского остановились на третьем номере издания. Сайт газеты не обновляется, впереди – суды между старым и новым руководством печатного органа.

По словам Пилунского, у новой «Светлицы» продолжаются проблемы с финансированием и в 2010 году, так как не принят госбюджет. Пилунский отмечает, что улучшить полиграфию издания удалось благодаря сокращению арендных затрат и 6 сотрудников, близких к экс-редактору Качуле, «людей, которые, мягко говоря, ничего не делали в редакции». ( виділена особлива яскрава брехня п. Пилунського).

«Давайте дождемся, в конце марта будет судебный процесс, старый редактор подал иск на Министерство культуры, посмотрим. Самое главное для нас – чтобы каждый понял, что «Крымская светлица» – это для не для убежденных украинцев, а для всех, кто живет в Крыму – украиноязычная газета», – сказал депутат-главред в эфире телеканала «Черноморская».

Ведущая программы «Фокус» Валентина Самар отметила, что «Светлица» успела попасть в крымский антирейтинг СМИ в номинации «Голос вражды».

«Вы никогда не расширите количество читателей, и не сделаете привлекательной эту газету, если не смените тональность некоторых публикаций, в том числе и авторства Леонида Пилунского (особенно)», – заметила Самар.
http://www.nr2.ru/crimea/272863.html

КОНКУРС "Таланти та ерудити Севастополя"

Міський конкурс "Таланти та ерудити Севастополя" проводиться під гаслом "Коли в людини є народ, тоді вона уже людина" та присвячується 80-річчю від дня народження Ліни Костенко й 10-річчю від дня заснування порталу "Українське життя в Севастополі".
http://ukrlife.org/main/index.html
http://ukrlife.org/main/uacrim/talants.html