понеділок, 22 березня 2010 р.

ХТО "З’ЇВ" «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ»?

Відкритий лист Українському Урядові,
редактору "Кримської світлиці" панові Пилунському


Хто "з’їв" "Кримську світлицю"? Невже так званий український уряд?
Якщо це так, то у Дереві Життя Українства взагалі, а кримського зокрема, вирубано половину розкішної крони. Бо чого варті партійні газетки, що роздмухують міжусобну ненависть? А от "Кримська світлиця" В. Качули за духом була ідентичною українському характерові: толерантною до опонентів, але, де треба, то і наступальною в ідеології... І таку ми її передплачували на цілий рік. Та "рідні урядовці" порушили нашу угоду й громадянське право на вибір газети та "підсунули" нам картинки й ідею зречення від українства, або поголовне змішування етносів: он, бачте, українець-християнин Каленчук О.П. уже давно перекинувся на іншу віру, назвався Алі Мухамедом, а ви й досі прагнете чогось українського... Спасибі Владиці, що "потішив" нас зворотним переходом мусульман у християнство. Що ж, у кожній нації є люди, які ходять по життю зиґзаґами, а то й, може, уздріли духовні переваги віри іншого етносу. Таке трапляється, та не є визначальним у людських спільнотах. А Ви, пане Пилунський, думаєте інакше? Чи міркуєте (а, може, за Вас розмірковував "український уряд"?), що нашим російськомовним і татарськомовним друзям не треба вчити державну мову? Тому Ваша газета тримовна? Вважаємо це приниженням українських громадян іншого етнічного походження.
Редакторська стаття " Кримської світлиці" у № 6-7 за лютий досить обтічна, але з неї ми зрозуміли, що "старому" нема вороття. Це вже як і що трактувати, як "старе". Попередня "Кримська світлиця" була давня і своїм змістом зібрала відповідних передплатників... Рідні державники-співзасновники змінили папір і дизайн газети — це похвально. Але ж із картинок на суші й під водою, які превалюють над читвом, ми, дорослі передплатники, вже виросли!
У покараній за українськість газеті "Кримська світлиця" ми ще мали хліб насущний для внуків-правнуків: "Джерельце" раз на місяць і Кримчаночку щотижня у кольорі. А якщо "не нагнеш молодий дубок, то до старого дуба не берися" (народна мудрість). Це ж була чи не найкраща дитяча газетка-сіяч, про яку так майстерно дбав Д. Кононенко. А де тепер літературна сторінка цього ж редактора? Звісно, художні твори можна читати й у книжках! Та не часто беремо їх до рук за браком часу, а от у газеті неодмінно почитаємо. Саме тому й вимагаємо повернути нам передплачену нами "Кримську світлицю" та її редактора Віктора Качулу.

З повагою — група львівських передплатників газети "Кримська світлиця":
1. Ярослав Гірник — полковник, голова ЛОВ ВОВ,
2. Любов Романюк — Відмінник охорони здоров’я,
3. Олександра Захарків — доцент ЛОІ ППО,
4. Мирослава Зваричевська — Заслужений учитель України,
5. Володимир Королюк — інженер, учасник Другої світової війни,
6. Євгенія Ямінська — музикознавець,
7. Анастасія Гумницька — Заслужений учитель України,
8. Марта Бретун — голова товариства "Рідна школа"
та ще 21 підпис.

Немає коментарів:

Дописати коментар